Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

Дом божий

  • 1 дом божий

    2) Architecture: house of God

    Универсальный русско-английский словарь > дом божий

  • 2 дом божий

    n
    gener. Gotteshaus

    Универсальный русско-немецкий словарь > дом божий

  • 3 дом Божий

    ( храм) the house of God

    Русско-английский словарь религиозной лексики > дом Божий

  • 4 божий дом

    adj

    Diccionario universal ruso-español > божий дом

  • 5 Божий дом

    (церковь, храм) God's [Lord's] house, the house of God, the house of prayer, the house of religion

    Русско-английский словарь религиозной лексики > Божий дом

  • 6 живший по заповедям Божьим

    Русско-английский большой базовый словарь > живший по заповедям Божьим

  • 7 жил по заповедям Божьим

    Русско-английский большой базовый словарь > жил по заповедям Божьим

  • 8 Gotteshaus

    n дом божий, церковь f

    Русско-немецкий карманный словарь > Gotteshaus

  • 9 мир

    I. 1) (согласие, лад) (добра) згода, (добра) злагода, (реже) мир (-ру), мирність (-ности), сумир (-ру). [Зникли скрізь тоді зо світу згода братня і любов (Грінч.). Культивування доброї злагоди й справжнього замирення (Єфр.). Помирилися так, що миру не стало й до вечора (Н.-Лев.). Щоби-сте дочекали (свят) в мирності, радості і веселості ( Kolb.)]. В -ре (с кем) - у згоді, у злагоді (з ким). [Я вмер-би з чистою душею у згоді з небом і землею (Черняв.). Умерти хотів у злагоді з усіма (Грінч.)]. Быть, жить в -ре с кем - бути, жити в (добрій) згоді, в (добрій) злагоді, ладнати з ким, у миру, сумиром жити з ким. [Помиріться та живіть у згоді (Коцюб.). Живемо в злагоді (Харківщ.). Він з братом ладнає (Сл. Гр.). Живуть, страх, не в миру (Тесл.). Сумиром з тобою не проживеш (Звягельщ.)]. Кончить дело -ром - дійти (добити) згоди (в справі). Покончить ссору -ром - перевести сварку на мир (Еварн.). Склонять, склонить к -ру кого - до згоди при[на]вертати, при[на]вернути, до згоди приєднувати, приєднати кого. [Батька з сином до згоди приєднайте (Самійл.)]. Худой мир лучше доброй ссоры - краща солом'яна згода, як золота звада (Приказка);
    2) (покой, спокойствие) спокій, упокій, супокій (-кою), (з)лагода, мирнота, сумир, (ц.-слав.) мир (-ру). [Се я сказав вам, щоб ви у мені спокій мали (Біблія). Святий спокою, добре з тобою (Номис). Для розвитку науки найбільш потрібно того супокою, яким даремно тужить сучасник (Єфр.). Вони мечем та кулаччям, а ми миром та лагодою (Куліш). Затишний куток, повний злагоди, ніжности й спокою (Ніков.). Спокій і мирнота були і в серці молодих людей (Н.-Лев.)]. Душевный мир - душевний спокій. Мир вам - мир вам; нехай буде з вами супокій или упокій (Біблія). Идите с -ром - ідіть з миром, ідіть щасливі. Мир праху твоему - см. Прах 2;
    3) (отсутствие войны) мир, замир'я (-р'я), замирення (-ння). [Захочемо правдивий із ляхами мати мир (Франко). Король трактував з ханом про довічне замир'я (Куліш)]. Заключать, заключить мир - замиряти(ся), замирити(ся), складати, скласти мир; см. Заключать. Заключение -ра - складання миру, замиряння, (оконч.) складення миру, замирення. [Після Зборовського замирення до якогось часу стало тихо (Ор. Лев.)]. Нарушение -ра - порушення спокою, розмир (-ру). [Чи мир, чи розмир - є на все свій звичай (Крим.)].
    II. Мир -
    1) (вселенная) світ (-ту, мн. світи, -тів), всесвіт (-ту), всесвіття (-ття), (в поэт., торжеств. речи) мир (-ру). [Ввесь пишний світ, ввесь рух життя отут у мені, в серці (Коцюб.). Доки світ світом, не буде баба дідом (Кониськ.). Ви світло світу (Куліш). І до мене цілий всесвіт усміхавсь (Олесь). Ой, видить бог, видить творець, що мир погибає (Колядка)]. От сотворения -ра - від с(о)творе[і]ння світу, від початку світу; відколи світ настав. [Відколи світ настав, не бувало ще такого (Брацл.)]. Ещё до сотворения -ра - ще з- передвіку, ще як світ не настав, ще перед сотворенням світу. Системы -ра - системи світу (всесвіту). Мир божий - світ (мир) божий. [І світ божий, як великдень, і люди, як люди (Шевч.)];
    2) (светило) світ. [Горять світи, біжать світи музичною рікою (Тичина)];
    3) (земля) світ, наш світ, земний світ, (ум.-ласк.) світочок (-чка), світонько (-ка, ср. р.). [Зійду я на гірочку та гляну я по світочку: світе мій ясний, світе мій красний, як на тобі тяжко жити (Пісня). Над нашого козаченька і в світі нема (Метл.)]. Во всём -ре - в усьому світі (всесвіті), по всьому (по цілому) світі; на всьому світі. Нигде в -ре - ніде в світі. По всему -ру - по всьому (по цілому) світі. На весь мир - на ввесь світ. Дурак на весь мир - усьогосвітній, світовий дурень, (фамил.) перістий дурень (-рня). Горний мир - вишній (надземний) світ, (вишнє) небо. Дольний мир - долішній (земний) світ, земля. Этот, здешний мир, тот, потусторонний, загробный мир - цей (цьогобічний) світ, сьогосвіття, той (потойбічний) світ, тогосвіття (-ття). [Усе на цім світі зникає (Грінч.). Привели до неї одну бабу, що недавно обмирала і на тім світі була (ЗОЮР. I)]. Этого -ра, потустороннего - ра - сьогосвітній, тогосвітній (несьогосвітній, несвітній). [Блукали якісь тіні несьогосвітні (Н.-Лев.). Мара несвітня озивається (М. Вовч.)]. Он человек не от -ра сего - він людина несьогосвітня, (возвыш.) не від миру сього. Сильные -ра (сего) - можні, владні (-них), зверхники (-ків) (світу сього); володарі світу сього. Гражданин -ра - громадянин всесвіту, всесвітянин (-на, им. мн. -тяни, р. -тян), (космополит) всесвітник. [Я всесвітянин римський і бажав-би побачить Рим столицею всесвіту (Л. Укр.)];
    4) (перен.: круг явлений) світ. Два -ра (противоположных) - два світи. Внешний, внутренний мир - зовнішній (околишній, зверхній), внутрішній світ. Идеальный, физический мир - ідеальний, фізичний світ. Новый, старый (древний) мир - новий, старий світ. Мир красоты - світ краси. Мир психических явлений - круг (коло, світ) психічних явищ. В -ре неведомого - у світі невідомого;
    5) (все люди) світ, (общество) громада людська, загал (-лу). [Світ прозвав (діда Хо) страхом (Коцюб.). Хто так недавно приймав гучну славу, світ того хутко забув (Л. Укр.)]. Пустить по -ру - см. Пускать 1. Ходить, пойти по -ру, в мир - з торбами (з торбою), з довгою рукою ходити, піти, за проханим (за ласкавим) хлібом, попідвіконню, по жебрах (на жебри, в жебри) ходити, піти, на прошений хліб перейти, (пров.) по миру ходити, (нищенствовать) жебрачити, жебрати, жебрувати, старцювати. [Стара мати пішла з торбою і з того сім'ю годувала (Крим.). «Чим заробля?» - «По миру ходить» (Звин.)]. С -ру по нитке, голому рубашка - зернятко до зернятка - от і ціла мірка. На весь мир мягко не постелешь - всім не догодиш; всім (на всіх) не наста(р)чиш, на всіх не настараєшся. С -ром и беда не убыток - як усім біда, то то вже півбіди. На -ру и смерть красна - за кумпанію і цигани вішаються (Приказка);
    6) (социальная группа) світ. [Світ розбурканих людей (Єфр.)]. Крещённый, христианский мир - хрещений, христіянський світ. Преступный мир - злочинний світ, злочинна громада;
    7) (крестьянская община) громада, (редко) мир, (пров., рус.) обчество, (стар.) копа, (ум.) громадка, громадочка, громадонька. [Вже вся громада зібралася коло волости (Грінч.). Біля зборні зібрався ввесь мир (Коцюб.). Копа переможе й попа (Номис)]. - ром - громадою, миром. [Поховали громадою (Шевч.). Миром і богу добре молитися (Номис)]. Он выбран -ром - його обрала громада;
    8) (мирская сходка) сход (-ду), громада. [Як сход скаже, так і буде (Брацлавщ.). Прийшов батько з громади такий сердитий (Грінч.)]. Класть, положить на -ру - класти, покласти (вирішити) на сході;
    9) (светская, неотшельническая жизнь) (грішний) світ, світське (мирське) життя (-ття); мир. [Чернець Пахомій, у миру Петро Борзенко (Крим.)]. Жить в -ру - жити серед людей, провадити світське (мирське) життя, жити в світовій (в земній) марноті. Оставить, покинуть мир - а) (светскую жизнь) покинути світ, відійти від (грішного) світу. [Покидає світ і волю, щоб в печері смерти ждать (Франко)]; б) (умереть) покинути світ, зійти з(о) світу, переставитися. II.. Мир, бот. - см. Кудрявец 2.
    * * *
    I
    1) світ, -у; ( вселенная) все́світ, -у
    2) ( сельская община) ист. грома́да, мир

    всем ми́ром — усіє́ю грома́дою, усім ми́ром

    II
    1) (отсутствие вражды, войны, ссоры) мир, -у; ( согласие) зго́да, зла́года; ( спокойствие) спокій, -кою и -ко́ю
    2) ( соглашение) мир; ( прекращение войны) замирення

    Русско-украинский словарь > мир

  • 10 каждый

    1) (всякий, все) кожний, кожен, (диал.) кождий, (всякий) усякий, усяк, (без обозн. лица) кожне, кожде, усяке. [Тільки товариша мого кожен міг-би впізнати (Коцюб.). Кожда квітка кидала йому одну перлу під ноги (Самійл.). Сяду з челяддю обідати - кожне од мене ніс верне (Коцюб.). Всяк його слухати йшов (Л. Укр.). Їх ім'я всяке тепер знає і не треба їх тут наменовувати (Грінч.)]. На -дую душу приходится - на кожного припадає. -дый, кто (сделает это) - кожне, що (це вчинить). -дый без исключения - кожнісінький, кождісінький, кожне без ви(й)нятку. [Поновляв я в своїй пам'яті аж до найменшої дрібниці, аж до кожнісінького слівця (Крим.)]. На -дом шагу - на кожнім кроці; що не крок, (то)… С - дого (по раскладке) - від душі. [На сході постановили: покупити машину в Київі, а гроші на це зібрати од душі (Звин.)];
    2) (и тот и другой и третий, каждый следующий) кожний, кожен, кождий. [Один чоловік нараяв їй іти до кожного (судді) додому (Квітка). У кождій палі угорі дірка продовбана (Квітка)]. -дого десятого (пороть) - що-десятого (бити, сікти). дый из нас - кожний (кожне) з нас. Календарь на -дый месяц - календар на кожний (кожен) місяць. На -дые два, три (приходится) - що два, що три, то й… [Що п'ять верстов, то й коршомка (Рудан.)]. На -дый (что ни… то и) - що… то. [Що байрак, то й козак (Приказка)]. При -дом выезде - при кожнім виїзді. -дые пять станций буфет - що п'ять станцій буфет; буфет - що (кожні) п'ять станцій. С -дым разом (чем далее) - де-далі, чим-раз. [Де-далі все трудніше і трудніше ставало знайти якусь роботу (Коцюб.)];
    3) (в обознач. времени) кожний, кожен, кождий, що; а) именит., вин. и твор. пад. (-дый, -дую, -дым) передаётся через род. или именит. п. (кожен, кожного, кожної) или «що» с род. или именит. п. [Кожної неділі ходили в гості (Ніков.). Кожних чверть (що-чверть) години нюхав табаку (Херсонщ.). Що- день божий довбе ребра (Шевч.) Чуже поле поливають що-дня і що-ночі (Шевч.). Тужу-ж я тужу що-день, що-година (Чуб.)]. -дый раз, час, день, вечер, месяц, год - що-разу, що-раз, раз-у-раз, (постоянно) усе, (ежечасно) що-година, що-години, що-дня, що-день, день-у- день, день-при-день, що-вечір, що-вечора, що-місяця, що-рік, що-року. -дую ночь, минуту, неделю - що-ночи, що-тижня, що-хвалини. -дым летом - кожного літа, що-літа, що-літо. -дое утро, воскресенье - що-ранку, кожного ранку, кожен ранок, що-неділі, що-неділя; б) вин. пад. с предлогом «в», «через» (-дый, -дую) и твор. пад. с предл. «с» передаётся род. пад. с предл. «за» или род. без предлога от «кожний» или «що» с род. или именит. падежём. [За кожної доби бували катастрофи (Ніков.). Кожної хвилини я готовий (Крим.) Кожних пів- години. До церкви ходив що-другої неділі (Стеф.)]. В -дую среду (приходите) - кожної середи (приходьте). В -дую минуту - кожної хвилини, (гал.) в кождій хвилі. Через -дый понедельник - що-другого понеділка. С -дым годом - що-рік, що-року, що-году, від року в рік. С -дой минутой - що-хвилина. С -дым разом (хуже) - що-раз (то гірше), чим-раз (гірше), (за) кожного разу (все гірше).
    * * *
    ко́жний, кратк. ф. ко́жен, -жна, -жне, усилит. кожні́сінький; ( всякий) уся́кий; (в сочетании с существительными, преим. обозначающими отрезок времени, обычно передаётся наречием с первой составной частью що...)

    \каждый ую весну́ — щовесни́, ко́жної весни́, ко́жну весну́

    \каждыйые два дня — що два дні, ко́жні два дні

    Русско-украинский словарь > каждый

  • 11 глядеть

    несов.
    1. нигоҳ кардан, нигаристаи, назар андохтан, тамошо кардан; глядеть в окно аз тиреза нигоҳ кардан
    2. кого-что прост. аз паси чизе, касе нигоҳ кардан, пинҳонй (дуздида) нигоҳ кардан; глядеть кого-л. в толпе дар байни издиҳом ба касе дуздида нигоҳ кардан
    3. на кого--что перен. ба ёд овардан, аз хаёл гузарондан; гляжу на своё прошлое… гузаштаи худро ба ёд овардам…
    4. на кого-что перен. нигоҳ кардан, муносибат кардан; гляди на вещи просто мушкилписандӣ накун
    5. на кого перен. разг. тақлид кардан, пайравӣ кардан, таассуб кардан; глядя на друга и он сделал то же ба ҷӯрааш тақлид намуда, вай ҳам ҳамин тавр кард
    6. на что перен. эътибор додан, парво кардан
    7. за кем-чем разг. назорат кардан, нигоҳубин кардан; глядеть за детьми ба кӯдакон нигоҳубин кардан; глядеть за порядком ба тартиб назорат кардан
    8. на что ба тарафе нигаронида шудан, ба тарафе нигоҳ кардан, дар ягон тараф воқеъ будан; дом бкнами глядел на море тирезаҳои бино ба тарафи баҳр буданд
    9. разг. (виднеться) намоён шудан, намудан
    10. в знач. вводн. сл. гляди, глядишь прост. (весьма вероятно) аҷаб нест ки…
    11. в знач. межд. повел. гляди(те)! ҳушёр бош(ед), эҳтиёт шав(ед)!; гляди, опять не упади! ҳушёр бош, боз наафтӣ!; глядите, больше мне не попадайтесь! эҳтиёт бошед, дигар ба ман дучор нашавед! <> глядеть волком песондан, бо адоват нигоҳ кардан; - исподлобья қавок андохта (беилтифотона) нигоҳ кардан; глядеть косо на кого-что каҷ нигоҳ кардан; глядеть в глаза кому 1) чашм дӯхтан 2) тамаллук намудан; глядеть в глаза чему нотарс рӯ ба рӯ шудан (нигоҳ кардан); глядеть во все глаза, глядеть в оба глаза бо диққат нигоҳ кардан; глядеть в могилу (в гроб) пой ба лаби гӯр будан, дар дами марг будан; глядеть в оба боэҳтиёт (эҳтиёткор, ҳушьёр) будан; глядеть не на что ба дидан намеарзад, кирои дидан намекунад; глядеть сквозь пальцы на что-л. мусоҳилакорӣ кардан; глядя по кому-чему-л. вобаста ба касе, чизе; мувофиқи касе, чизе; касеро, чизеро ба назар гирифта; на ночь глядя дар бевақтии шаб; ба торикии шаб нигох накарда; глаза бы [мои] не глядели намедидаму намесӯхтам; как в воду глядел гӯё ки ҳис карда буд, гӯё ки пешакӣ медонист; куда глаза глядят ҳар ҷо, ки бошад, ҳар ҷо, ки рост ояд; куда ни глянь, куда ни глянешь ба куҷое, ки назар андозӣ, дар ҳама ҷо; на свет [божий] не глядел бы дунё ба назарам наменамояд, дунё дар назарам торик аст; того и гляди қариб аст ки…; мумкин аст ки…; эҳтимол ки…; того и гляди, ребёнок заболеет қариб, ки кӯдак касал шавад; так и глядит фақат ҳаминро мехоҳад, орзуяш фақат ҳамин аст; что (чего) глядит?, куда глядит? чашмаш ба куҷо?

    Русско-таджикский словарь > глядеть

См. также в других словарях:

  • дом Божий — храм, церковь Ср. Дом Мой домом молитвы наречется. Матф. 21, 13. Исаии. 56, 7. Ср. Этот камень, который я поставил памятником, будет домом Божиим. Бытие. 28. 22. Ср. И был у Михи дом Божий и посвятил одного из сынов своих, чтоб он был у него… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • Дом Божий — (дом Господень)    Церковь.    (Термины российского архитектурного наследия. Плужников В.И., 1995) …   Архитектурный словарь

  • Дом Божий — Домъ Божій (храмъ, церковь). Ср. Домъ Мой домомъ молитвы наречется. Матѳ. 21, 13. Исаіи. 56, 7. Ср. Этотъ камень, который я поставилъ памятникомъ, будетъ домомъ Божіимъ. Бытіе. 28, 22. Ср. И былъ у Михи домъ Божій и посвятилъ одного изъ сыновъ… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Дом божий —  ♦ (ENG house of God)    термин, используемый иудеями в Ветхом Завете для обозначения места обитания Бога или святилища в храме или в Скинии. Термин используется христианами для обозначения церкви как места богослужения …   Вестминстерский словарь теологических терминов

  • Дом господень —    Дом Божий.    (Термины российского архитектурного наследия. Плужников В.И., 1995) …   Архитектурный словарь

  • божий дом — См …   Словарь синонимов

  • божий приют — сущ., кол во синонимов: 4 • богадельня (10) • богодельня (3) • божий дом (4) • …   Словарь синонимов

  • дом — Здание, дворец, изба, хата, хижина, землянка, лачуга, мазанка, палата, хоромы, терем, чертог, усадьба, дача, вилла, загородный дом. Барак, балаган, беседка, будка, караулка, кибитка, куща, намет, палатка, сторожка, шалаш, чум, шатер, юрта. Дома,… …   Словарь синонимов

  • дом —         жилое строение, населенное семейной группой и отождествляемое с ней, а также более широкий комплекс вещей и понятий, характеризующий собственную жизнь семейной группы, «основополагающая социальная структура всех крестьянских и крестьянско …   Словарь средневековой культуры

  • ДОМ — Безумный дом. Ряз. То же, что сумасшедший дом. ДС, 52. Белый дом. Публ. 1. Правительство, парламент США. 2. Здание правительства России в Москве. Мокиенко 2003, 25. 3. Жарг. мол. Шутл. Туалет. Урал 98. Божий (Господень) дом. 1. Прост. Устар.… …   Большой словарь русских поговорок

  • Божий дом — Устар. Прост. Церковь. Только только в ту пору была построена в Моряшихе церковь, моряшихинские своим божьим домом сильно гордились (С. Залыгин. Солёная Падь). За селом, на горе невысокой. Вся бела, вся видна при луне, Церковь старая чудится мне… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»